Сон (уривок)


  • Administrators

    це уривок з більшого твору, який ще пишеться і можливо буде повністю опублікований пізніше після доопрацювання, власне це було написано вже дуже дуже давно, ще до першої революції, просто я вирішив трохи реанімувати свій старий текст

    Тієї ночі Марійці наснився дивний сон. Наснився вже під самий ранок, коли психіка саме перебуває на граничній стадії, переходячи зі стану повного безпам'ятства до стану самоусвідомлення. Спочатку перед нею постала будова Сонячної Системи, така, яка часто включається до підручників з географії для 8-го класу середньої школи. По еліптичним орбітам навколо сонячного світила кружляли планети: Меркурій, Венера, Земля, Марс, Кільце Астероїдів (залишки Фаетону), Юпітер, Сатурн, Нептун, Плутон. Тільки Сонця не було видно, воно просто малось на увазі. Тоді Марічка побачила себе саму. Тобто вона просто нарешті зрозуміла своє місцезнаходження правильно. Вона була на місці Сонця. Її руки випромінювали промені світла, вона сама була схожа на величезний світляний стовп. У її яскраво-рудому кучерявому волоссі час від часу спалахували протуберанці. Вона і Сонце потроху ставали одним цілим, межа зникала у неї на очах. Тоді Марічка з цікавості спробувала подивитись назад, але позаду себе побачила лише деградацію і здитинення свідомостi, водночас вона побачила Колиску і Першопочаток людства.

    Тепер вона вже знала напевне – туди, назад, їй точно не хотілось, і вона звернула свій погляд у бік прямо протилежний. Відцентрові сили посилились, спричинивши сплеск активності з'яви протуберанців на її чарівній голівці. Граючись пасмами волосся, вони весело зістрибували з маківки та мчали вперед, спричиняючи понаднормові сплески злочинності та народжуваності на Землі. Зачарована Блакитною Планетою, Марійка покидає зірку, враз перетворюючись на звичайну дівчинку з маленького провінційного містечка, що воліє пізнати все на світі та страшенно любить ризик, а понад усе – життя. Вже перебуваючи на орбіті Землі, Марійка бачить всеньку планету, що закутана у білосніжну пухову хустинку кучерявих хмарин. Їй хочеться й собі таку... Вона вже невдоволена і вередує. Але це вочевидь збільшує чи то гравітацію Землі, чи то її власну вагу, вона не розуміє... Марійка стрімко падає на поверхню планети, дивуючись своєму раптовому погладшанню. Інколи надмірні захоплення вбивають... як і цього разу. Але сон закінчується.

    Марійка прокидається під гучний звук увімкнення старого холодильнику на кухні, який вже давно треба було б полагодити, або просто пожбурити у вікно на радість випадковим перехожим. Було вже по одинадцятій ранку. Марійка подивилась на електронне табло годинника на стіні. Він показував: 11:11. У добі існують лише три досконалих збіги – це 22:22, 00:00 та 11:11. Щось має статись невдовзі, щось важливе, а ще цей дивний сон... Марійка пішла до ванної кімнати приводити себе в порядок, і в першу чергу – порозплітати та порозчесувати запатлане за ніч волосся, яке було в неї яскраво-рудого кольору.

    ...



Схоже, що з'єднання з Українські Експати було втрачено, зачекайте поки ми спробуємо приєднатися знов.